* * *
Бога славит красота,
Лунность неба - половинка,
Летней радуги цвета
Луга каждая травинка.
Птица, о Всевышнем пой,
Песня золотая выйдет.
Только гордый и слепой
Это не способен, видеть.
* * *
Живут на земле стихии,
Стихии живут вне земли;
Поток их неумолим,
Мы перед ними – хилость.
Нам не дано узнать –
Их каково назначение,
На радость ли, огорчение…
Лучше и не гадать.
* * *
Ошибаться – это просто,
Это – проявление роста.
Только прётся очень шибко
За ошибкою ошибка.
* * *
Лучше, кажется, гуртом.
И не важно, что потом.
Вон трудяги муравьи
Дам в два метра возвели!
* * *
Поэзия – это радуга,
Неба высокого бровь,
Это прилив радости,
Это вера в добро.
А ведь всего только капельки,
Пройденного дождя.
Туча огромная катится
Чьих-то приказов не ждя.
* * *
Да, жизнь даёт порою тишь,
Ни ругани тебе, ни лая.
И вот опять вовсю летишь
Поток воздушный завихряя.
Как будто за тобой – с клюкой,
А ты, как шайба за ворота.
Но, вообще-то есть покой,
Иль на него похоже что-то.
* * *
Все мы речные рыбки,
Страсть ловит нас на уду.
Шибко увёртливы, шибко,
Но пролетаем в трубу.
Крутимся возле наживки,
Нет бы, порхать вдалеке.
С волей у нас жидко,
Вот мы и на поводке.
* * *
А ты не сможешь быть одна,
С другими будет то же самое.
Всплывёт всё мутное со дна -
Ужасноплотскоглупосальное.
Как говорят: не пить с лица,
И новостройным не опериться.
Вот так и будет до конца –
«И слюбится тебе, и стерпится».
* * *
На время огни над рекою,
На время в траве светляки,
На время встреча с тобою,
На время течение реки,
На время набухшее семя,
На время ветра по кустам…
На время, на время, на время…
А сколько же времени там?
* * *
Если боишься бури –
Не выходи в море.
Лучше на суше будет? –
Это узнаешь вскоре.
Если боишься выси –
Снизу гляди на звёзды.
Лучше в норе по-лисьи,
Холодно если и поздно.
* * *
Эти жёлтые листья
Нет, не судьбе укор;
Здесь, как всегда выстелют
Свой золотой ковёр.
Зелени коротки тропы,
Им продолжения нет;
Малый,
большой ли акрополь –
Телу земному венец.
В вечность всему влиться –
Видит и тот, кто слеп.
А золотые листья –
В вечную даль билет.
* * *
Человеку не меняться,
Как там годы не спешат.
Повторялось, повторяться
Так и будет каждый шаг.
И корысти не исчезнуть,
Так и будет сердце грызть.
Можно заменить железо?
Можно, только не корысть.
Пусть удач повсюду стаи,
Пусть добра немалый вес, -
Человек неизменяем, -
Скажет вам любой прогресс.
* * *
Грома огромный камень,
Как по ступеням вниз,
Ливень полил окаянный
Спрятав и даль и близь.
С крыши такая давка,
С крыши такой поток;
Как бы ни смыло дачу,
Словно простой сапог.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.