Бывает, сознательно или невольно
Но кое-кто сетует: – «Мной недовольны!
Хотя наставлением Духа Святого
Хорошим стараюсь я быть для любого!»
Но так истолковывать Божье веленье
Лишь свойственно тем, кто попал в заблужденье!
А чаще всего – это лишь лицемеры
С натурою лживой, да трусы без веры…
Для них христианство – не просто кормушка,
А тихая заводь, перина с подушкой!
Коварно толкуют святое ученье
Они в оправдание лживого мненья…
Их истинный нрав – эгоизм и гордыня,
А жизнь – во грехах испокон и поныне…
Они, без стыда, угождая всем людям,
Вещают: – «За это мы в славе пребудем!»
Но это ведь волки в овечьей одежде,
Что зло совершают в трусливой надежде
Жить в мире спокойно, без всяких волнений,
Да всё получать без труда и сомнений!..
* * *
Говоришь, будто люди не любят тебя?
Жаль, конечно, но тут уж пеняй на себя!
Хоть страшней во сто крат, коль для всех ты «хорош»!
Это – подлая лесть или гнусная ложь!
Так что надо бы всем нам запомнить навек: –
Ты тогда настоящей души человек,
(Вспомни муки Христа и себе не солги!),
Если есть у тебя и друзья и враги!
И при этом конечно нельзя позабыть,
Что завещано нам, как себя, возлюбить
Человека любого в миру, но при том,
Ненавидеть грехи, что скрываются в нём!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
